Шаг в будущее, МБФ отзывы

Це організація, яка наживається на доброті людей, які дійсно хочуть і вірять, що працівники фонду допоможуть хворим дітям. Голова фонду — Радчиков Юрій. Він там буває дуже рідко. Керують не місці Левчук Юлія та Мельниченко Олександр. Яким чином вони працюють? Відповідаю: набирають людей на роботу, начебто «волонтерами». Робота цих «волонтерів» полягає в тому, щоб вони зі своїх телефонів дзвонили людям (базу з номерами, прізвищами і по-батькові фонд надає, керуючись тим, що ці контакти вони взяли в Асоціації волонтерів України, а насправді — база куплена на Петрівці) з 10-00 до 17-00 і просили про допомогу хворим дітям (минулий місяць — Ангеліна Боровська), кажуть, що працюють безкоштовно, по 2-3 години в день для благодійності. І це все неправда. Також дають людям номера листів-прохань, щоб вони ці номери вказували в призначенні платежу, начебто за цим номером буде допомога саме цій дитині. А насправді — це номер «волонтера», який отримує 20% від спаленої суми грошей, наданої спонсором. Далі кошти діляться за принципом — Юлії Левчук (Мельничук), Олександру Мельничуку та власне засновнику — Юрію Радчикову. Можна зрозуміти, що ніякій дитині вже нічого не залишається!!! Схема доволі проста та дієва. Багато людей відкликаються на їхнє прохання і поповнюють рахунки цих шахраїв. Доречі, люди скаржаться, до яких телефонують неодноразово працівники фонду, що це порушує їхні права на конфіденційність інформації ( ЗУ «Про інформацію» і т.д.). Спеціально було запрошено телебачення «Перший національний» 16 листопада, щоб заявити, що вони працюють чесно та відкрито. Але в той день «волонтерам» сказали на роботу з»явитися пізніше, щоб не фігурувати перед камерами. І навіть приймали участь у програмі «Віра, Надія та Любов». Дуже часто люди допомагають не коштами, а речами (якщо речі не нові, то просто викидаються) чи харчами (продуктами), які благополучно з»їдаються працівниками фонду. Коли люди просять рахунок батьків, працівники фонду відмовляють, керуючись тим, що є домовленість з мамою. Така домовленість є напевне, але відсоток, який батьки отримують мінімальний. Якщо спонсори приносять гроші готівкою — то вони діляться одразу на місці. Так за листопад цей БФ отримав близько 400 тисяч гривень. Дуже шкода, що ніхто з дітей цих грошей так і не побачив.

Это кидалово, а не БФ!!!

На самом деле все очень просто: кто хочет, тот ищет возможности, а кто не хочет — ищет причины! Благотворительный фонд «Шаг в будущее» как раз и предоставляет просто МАССУ возможностей всем желающим оказать свою помощь. Вы можете помочь деньгами, игрушками, книгами, канцелярскими принадлежностями, вещами. Вы можете помочь элементарно уделив пару часов своего времени на общение с детьми в детдоме. Я повторяюсь, но способов помочь существует множество!

Это действительно очень полезно. Ведь у очень многих людей, которые готовы помогать не для этого финансовой возможности. А практика благотворительного фонда Шаг в будущее показывает, что на самом деле деньги не всегда имеют основополагающее значение. Достаточно уделить немного своего времени и подарить свою заботу тем детям, которые ее лишены. И ногда это бывает намного важнее денег!

Плюсы

Нема ніяких позитивних відгуків

Минусы

Це організація, яка наживається на доброті людей, які дійсно хочуть і вірять, що працівники фонду допоможуть хворим дітям.
Голова фонду – Радчиков Юрій. Він там буває дуже рідко. Керують на місці Володимир Семьянчук та Світлана Марченко.
Яким чином вони працюють?
Відповідаю: набирають людей на роботу, начебто «волонтерами». Робота цих «волонтерів» полягає в тому, щоб вони зі своїх телефонів дзвонили людям (базу з номерами, прізвищами і по-батькові фонд надає, керуючись тим, що ці контакти вони взяли в Асоціації волонтерів України, а насправді – база куплена на Петрівці) з 10-00 до 17-00 і просили про допомогу хворим дітям (Ангеліна Боровська та інші), кажуть, що працюють безкоштовно, по 2-3 години в день для благодійності. І це все неправда. Також дають людям номера листів-прохань, щоб вони ці номери вказували в призначенні платежу, начебто за цим номером буде допомога саме цій дитині на лікування в клініку. А насправді – це номер «волонтера», який отримує 40% від спаленої суми грошей, наданої спонсором. Далі кошти діляться за принципом – Володимир Семьянчук Світлана Марченко та власне засновнику – Юрію Радчикову. Можна зрозуміти, що ніякій дитині вже нічого не залишається!!! Схема доволі проста та дієва. Багато людей відкликаються на їхнє прохання і поповнюють рахунки цих шахраїв. Доречі, люди скаржаться, до яких телефонують неодноразово працівники фонду, що це порушує їхні права на конфіденційність інформації ( ЗУ «Про інформацію» і т.д.).
Дуже часто люди допомагають не коштами, а речами (якщо речі не нові, то просто викидаються) чи харчами (продуктами), які благополучно з’їдаються працівниками фонду.
Коли люди просять рахунок батьків, працівники фонду відмовляють, керуючись тим, що є домовленість з мамою. Така домовленість є напевне, але відсоток, який батьки отримують мінімальний. Якщо спонсори приносять гроші готівкою – то вони діляться одразу на місці.
Так за мое перебування на місці секретаря БФ отримав близько 600 тисяч гривень. Дуже шкода, що ніхто з дітей цих грошей так і не побачив.

так что лучше не стоит там работать?

Це організація, яка наживається на доброті людей, які дійсно хочуть і вірять, що працівники фонду допоможуть хворим дітям.

Голова фонду — Радчиков Юрій. Він там буває дуже рідко. Керують не місці Левчук Юлія та Мельниченко Олександр.

Яким чином вони працюють?

Відповідаю: набирають людей на роботу, начебто «волонтерами». Робота цих «волонтерів» полягає в тому, щоб вони зі своїх телефонів дзвонили людям (базу з номерами, прізвищами і по-батькові фонд надає, керуючись тим, що ці контакти вони взяли в Асоціації волонтерів України, а насправді — база куплена на Петрівці) з 10-00 до 17-00 і просили про допомогу хворим дітям (минулий місяць — Ангеліна Боровська), кажуть, що працюють безкоштовно, по 2-3 години в день для благодійності. І це все неправда. Також дають людям номера листів-прохань, щоб вони ці номери вказували в призначенні платежу, начебто за цим номером буде допомога саме цій дитині. А насправді — це номер «волонтера», який отримує 20% від спаленої суми грошей, наданої спонсором. Далі кошти діляться за принципом — Юлії Левчук (Мельничук), Олександру Мельничуку та власне засновнику — Юрію Радчикову. Можна зрозуміти, що ніякій дитині вже нічого не залишається!!! Схема доволі проста та дієва. Багато людей відкликаються на їхнє прохання і поповнюють рахунки цих шахраїв. Доречі, люди скаржаться, до яких телефонують неодноразово працівники фонду, що це порушує їхні права на конфіденційність інформації ( ЗУ «Про інформацію» і т.д.).

Спеціально було запрошено телебачення «Перший національний» 16 листопада, щоб заявити, що вони працюють чесно та відкрито. Але в той день «волонтерам» сказали на роботу з’явитися пізніше, щоб не фігурувати перед камерами. І навіть приймали участь у програмі «Віра, Надія та Любов».

Дуже часто люди допомагають не коштами, а речами (якщо речі не нові, то просто викидаються) чи харчами (продуктами), які благополучно з’їдаються працівниками фонду.

Коли люди просять рахунок батьків, працівники фонду відмовляють, керуючись тим, що є домовленість з мамою. Така домовленість є напевне, але відсоток, який батьки отримують мінімальний. Якщо спонсори приносять гроші готівкою — то вони діляться одразу на місці.

Так за листопад цей БФ отримав близько 400 тисяч гривень. Дуже шкода, що ніхто з дітей цих грошей так і не побачив.